Алгоритм побудови і оформлення індивідуальної навчальної програми учня

Автор - практичний психолог КУ "Інклюзивно-ресурсний центр № 3" Миколаївської міської ради, доктор філософії в галузі соціальних та поведінкових наук Дмитро Вікторович Прасол джерело

 

У цьому пості я хочу поділитися орієнтовним алгоритмом побудови і оформлення ІНДИВІДУАЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ УЧНЯ для здобувача освіти з особливими освітніми потребами, яка буде входити до складу індивідуальної програми розвитку (ІПР) останнього.

Під час надання консультацій зрозумів, що питання це надзвичайно актуальне і відносно мало розроблене (м'яко кажучи), оскільки ні чіткого АЛГОРИТМУ, ні КРИТЕРІЇВ ОФОРМЛЕННЯ та СТРУКТУРИ індивідуальної навчальної програми на даний час НЕ ІСНУЄ (принаймні я не зустрічав, на жаль. Якщо хтось з колег поділиться новою інформацією, буду радий). Такий собі Снарк. Тобто у даному випадку ми зіштовхуємося з ПАРАДОКСАЛЬНОЮ ситуацією: КОЖЕН учень з ООП повинен МАТИ таку ПРОГРАМУ (якщо ми говоримо про ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЮ і СИСТЕМНІСТЬ навчального процесу для дитини з порушеннями психофізичного розвитку), але більш-менш чітких інструкцій щодо процедури створення і структурної побудови такої просто не існує. ПАРАДОКС? Парадокс.

 

У процесі збору інформації була опитана достатня велика кількість педагогів та колег щодо того, чи розробляли вони РЕАЛЬНО (від А до Я) таку програму або надавали конкретні консультації своїм колегам-педагогам під час консультації і отримав три варіанти відповідей:

• Перша частина таку програму наче й розробляла, але по суті це часто вивявлялося що це просто невелика табличка на пару аркушів з переліком того, що має засвоїти учень ООП. Всі переглянуті рідкісні варіанти дуже різнорідні за своєю структурою і змістом. Впевнений, що є і такі педагогічні колективи, фахівці-консультанти, які добре знаються на цьому питанні, однак, як говорить одна моя колега «вони можуть говорити, але не можуть писати», тобто транслювати свій досвід на більш широку аудиторію. Або не мають часу чи бажання. І думаю, відсоток таких фахівців все ж таки невеликий.

• Друга частина таку програму взагалі не розробляла, а всі адаптації / модифікації відбувалися по ходу навчання. У такому випадку ВТРАЧАЄТЬСЯ СИСТЕМНІСТЬ ПІДХОДУ до роботи зі здобувачем освіти з ООП.

• Нарешті, третя частина опитаних взагалі не має чіткого розуміння, що це таке і плутає індивідуальну навчальну програму з індивідуальною програмою розвитку (ІПР) та індивідуальним навчальним планом (ІНП), що не є вірним. Останній, тобто ІНП, є логічним продовженням індивідуальної навчальної програми залежно від підходу до її адаптації / модифікації, а сама програма входить до складу ІПР учня з особливими освітніми потребами. Тобто знову ж таки втрачається системність, логічність і послідовність побудови інклюзивного навчання з учнем з ООП, БАЧЕННЯ того, КУДИ і як ми РУХАЄМОСЯ в кожному конкретному випадку.

Як видно з результатів мого опитування (хай дуже вибіркового, невідповідного науковим критеріям проведення дослідження, однак тим не менш доволі показового для мене), не зважаючи на кількарічний досвід впровадження інклюзії у масову школу, проблема ця залишається актуальною. І така ситуація потребує вирішення. Адже більшість педагогів масової школи, не маючи чіткої інструкції, як діяти і що робити в такому випадку (всі ми продукти попередньої системи освіти), буде просто губитися: він, педагог (зокрема, асистент вчителя і вчитель) і так має проявляти креативний творчий підхід під час створення адаптацій / модифікацій (а це дуже трудомісткий процес), а тут ще й взагалі потрібно голову сушити / ламати, в якій формі це робити. Таким чином, назріла нагальна потреба у висвітленні окресленого питання.

 

Якщо у наступних постах я більш абстрактно, загально надавав інформацію щодо особливостей і відмінностей АДАПТОВАНОЇ та МОДИФІКОВАНОЇ освітніх ПРОГРАМ для учнів з ООП, то у цьому дописі спробую надати СВОЄ БАЧЕННЯ того, як саме створювати індивідуальну навчальну програму на конкретному прикладі. Як кажуть, якщо хочеш навчити – покажи сам, як можна робити (тож навчаючи інших, буду чомуть вчитися і у колег - адже ні я, ні Ви не знаємо всього). Тому у дописі я представлю СВІЙ ДОСВІД побудови такої програми як від психолога і фахівця-консультанта інклюзивно-ресурсного центру. І його можна і потрібно доповнювати.

Ще раз повторюсь – це МОЯ спроба з побудови алгоритму і МІЙ варіант з бачення структури подібної програми. Цілком можливо, що у подальшому я буду їх доопрацьовувати, однак основа, думаю, залишиться тією ж. Крім того, якщо колеги (працівники ІРЦ, вчителі-дефектологи, педагоги) поділяться своїми зауваженнями і порадами – із задоволенням прийму до уваги.

Зазначу, що детального опису, чітких критеріїв, інструкцій саме стосовно індивідуальної навчальної програми просто не існує (принаймні я не зустрічав). Однак при цьому я під час роботи над індивідуальною навчальною програмою для учня з ООП намагався спиратися на наявну нормативну базу та за основу брав синтез з існуючих варіантів Типових та Модельних освітніх програм. Саме останні (модельні програми з навчальних предметів, які розроблялися для МОН у 2020 році) підштовхнули мене до ідеї написання такої програми.

Спираючись до рекомендацій МОН стосовно створення модельної освітньої програми, представлених у статті на сайті НУШ, у процесі розробки індивідуальної навчальної програми учня з особливими освітніми потребами, варто відмітити і дотримуватися наступних моментів:

• сама програма повинна представляти цілісне авторське бачення побудови навчального процесу. Під авторами в першу чергу я маю на увазі асистента вчителя і вчителя, а також (співбіжно) інших учасників команди психолого-педагогічного супроводу. Описуючи навчальні предмети за освітніми галузями за потреби варто здійснювати:
• дотримання ЛОГІЧНОСТІ і ПОСЛІДОВНОСТІ викладу основного матеріалу, а також СТИСЛІСТЬ і розумна достатність у його подачі;
• в індивідуальній навчальній програмі кількість годин НЕ ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ, оскільки у разі адаптації вони у більшості випадків залишаються аналогічними таким у Типовій освітній програмі (це зазначається у Вступі та/ або Прикінцевій частині. У разі зміни годин або їхнього співвідношення між навчальними предметами в інваріантній частині (до 15%) така потреба лише ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ в індивідуальній навчальній програмі, а КОНКРЕТИЗУЄТЬСЯ в ІНДИВІДУАЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ (ІНП) і тоді він дійсно потрібен в структурі Індивідуальної програми розвитку (ІПР).

 

Обговорення прикладу індивідуальної навчальної програми

 

Одразу зазначу, що у наведеному нижче прикладі прізвище, ім’я та по батькові учня, місто, освітній заклад і стать здобувача освіти змінені для збереження конфіденційності інформації про дитину з ООП. У той же час категорія особливих освітніх потреб, рекомендована освітня програма та елементи опису розвитку учня є дійсними для того, щоб дійсно створити відносно реалістичну референсну індивідуальну навчальну програму під конкретного учня. Тобто взятий конкретний випадок саме з метою максимально конкретизаці роботи над індивідуальною навчальною програмою.

Переглянути цей приклад індивідуальної навчальної програми можна за посиланням.

Отже, маємо здобувача освіти 3 класу.

Категорія ООП: «Дитина із складними порушеннями розвитку: із затримкою психічного розвитку, з тяжкими порушеннями мовлення (ЗНМ ??? рівня (конкретний не вказую, але дитина говорить і її розуміють, проте деякі вади мовлення помітні)). Загальне недорозвинення мовлення «доповнюється» дисграфією і дислексією.

Рекомендована освітня програма у висновку: «Типова освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня, адаптована відповідно до Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (із затримкою психічного розвитку) за умови інклюзивного навчання»

У процесі роботи над програмою для учня з ООП було опрацьовано:

• Типова освітня програма за 3-4 клас (розроблена під керівництвом Савченко О. Я.), за якою працює школа, в якій навчається здобувач освіти;
• Типова освітня програма початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (зокрема, та її частина, яка стосується дітей із затримкою психічного розвитку) – див. Наказ МОН України № 814 від 26.07.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних ЗЗСО для дітей з ООП»;
• переглянуті різні варіанти так званих Модельних навчальних програм, а також рекомендації МОН щодо їх побудови;
• значна кількість іншої літератури і документації, що доповнювалось власними умовиводами і висновками згідно бачення автора посту.

Стосовно Типової освітньої програми (ТОП) масової школи, то в рамках зазначеної слід відмітити, що вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку (і продовжуючи цю думку, раз ми говоримо про здобувачів з ООП – теж саме стосується і побудови індивідуальної навчальної програми. Адже зокрема, дошкільний мовленнєвий досвід дитини, серед порушень якої зазначається і загальне недорозвинення мовлення, відрізняється від такого у дітей без ООП). Далі – початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи. У нашому конкретному випадку це другий цикл, 3 клас.

Типову освітню програму для 3-4 класів ЗЗСО розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У самій освітній програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання і відповідний зміст кожного навчального предмета або інтегрованого курсу. Типовий навчальний план, який входить до її структури, визначає ТИЖНЕВИЙ обсяг навчального навантаження здобувачів освіти. У даному випадку це 26 годин для учнів без ООП, оскільки години, передбачені для фізичної/фізкультурної (це 3 години), не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів (це 23 години).

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає САМОСТІЙНО, враховуючи КОНКРЕТНІ умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у програмі. Запам’ятаємо це, адже це буде стосуватися і індивідуальної навчальної програми, над створенням якої будуть працювати асистент учителя з учителем.

Типову освітню програму для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту і Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та ІНШІ суб’єкти освітньої діяльності МОЖУТЬ РОЗРОБЛЯТИ освітні програми – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Тобто це нам як педагогам дозволяється. Звичайно, з подальшим узгодженням.

Такі освітні програми МОЖУТЬ ВІДРІЗНЯТИСЯ від ТОП послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням ОРИГІЛЬНИХ форм, методів і засобів навчання (що особливо актуально у разі роботи зі здобувачами освіти з особливим освітніми потребами, в інклюзивних класах). Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання педагог визначає САМОСТІЙНО, враховуючи конкретні УМОВИ роботи, ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИ водночас ДОСЯГНЕННЯ очікуваних РЕЗУЛЬТАТІВ, зазначених у програмі. Знову ж таки, освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами, про що вже писалося у попередньому пості щодо нової форми оформлення рекомендованої освітньої програми.

Щодо оцінювання, то контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання (теж стосується і учнів з ООП). Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів (хоча тут для мене заковика, оскільки в реальності до мене надходить дещо інша інформація від педагогів). Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

У процесі роботи над індивідуальної навчальної програми учня з ООП я спирався на рекомендації МОН щодо створення модельних навчальних програм для учнів 5-9 класів. Звичайно, з урахуванням с особливостей початкової школи і специфіки розвитку учня з відповідною категорією особливих освітніх потреб.

Сама МОДЕЛЬНА навчальна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання, зміст предмета або інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів та учениць. Така програма розробляється на основі Державного стандарту базової середньої освіти. В моєму випадку – ще й на ТИПОВІЙ освітній програмі, за якою працює заклад освіти (конкретно – Типова освітня програма за 3-4 клас, яка розроблена під керівництвом Савченко О. Я.). Орієнтовний обсяг індивідуальної навчальної програми, за моїми розрахунками, орієнтовно становить 10-15 сторінок, що знову ж таки доволі багатенько, на мій розсуд (хоча значна частина буде братися з ТОП, а тому відносно легко заповнюватися), однак суттєво менше, ніж Типова освітня програма за 3-4 клас (розроблена під керівництвом Савченко О. Я.), що сягає майже 100 сторінок, ще й до того плюс ТОП спеціальних закладів загальної середньої освіти (принаймні тієї її частини, яка стосується визначеної категорії ООП здобувача освіти).

 

Індивідуальна навчальна програма містить три структурні компоненти:

 

1) ВСТУПНУ ЧАСТИНУ як пояснювальну записку, в якій визначено основні положення програми. У моєму випадку це:

• рекомендована освітня програма, на основі якої побудована індивідуальна навчальна програма здобувача освіти з ООП;
• ТОП закладу освіти. Це Типова освітня програма за 3-4 клас (розроблена під керівництвом Савченко О. Я.) і зазначення частини, яка піддалася адаптації – у даному випадку це 3 клас;
• ТОП спеціального закладу освіти як програми-донора для адаптації / модифікації. У даному випадку та її частина, яка стосується дітей із затримкою психічного розвитку. Із зазначенням посилання на Наказ МОН України № 814 від 26.07.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних ЗЗСО для дітей з ООП» і конкретний додаток (це 5).

Усе вищезазначене потрібно для того, щоб асистент вчителя / вчитель могли пояснити, на основі чого здійснюються КОНКРЕТНІ адаптації під час навчального процесу у ЗЗСО і мали системне уявлення про загальний напрямок, стратегію роботи, а не «брєлі в потьомках як сліпі кошенята» (зі слів деяких моїх колег, яких я глибоко поважаю), по ходу вносячи адаптації на уроках;

• стисло зазначаються мета корекційно-розвиткової роботи на уроках і очікувані результати (як такі, що аналогічні за ТОП) та характер внесених змін – це АДАПТАЦІЯ, оскільки саме цей момент є визначальним щодо змісту та очікуваних результатів. Формулювання мети в програмі має визначати очікувані результати навчання і відповідати обов’язковим результатам навчання освітньої галузі/освітніх галузей на рівні початкової (або базової) середньої освіти;
• стисло перераховуються принципи і пріоритети викладання, форми організації освітнього процесу з урахуванням конкретних умов роботи в інклюзивному класі. У читачів під час розробки вони можуть відрізнятися від тих, які були зазначені мною;
• дуже схематично подано характер конкретних адаптацій відповідно до особливостей психофізичного розвитку дитини з ООП (затримка психічного розвитку та мовленнєві порушення);
• вертикаль у структурі індивідуальної навчальної програми, яка представлена трьома ключовими компонентами – це очікувані результати навчання, зміст навчальних предметів та види навчальної діяльності, які знайшли своє відображення наступному, другому структурному компоненті індивідуальної навчальної програми.

ПРИКЛАД ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ

Індивідуальна навчальна програма (ІНП) здобувача освіти розроблена згідно Типової освітньої програми (ТОП) закладів загальної середньої освіти І ступеня з корекційно-розвитковим складником для дитини із затримкою психічного розвитку.

Типова освітня програма: Типова освітня програма за 3-4 клас (розроблена під керівництвом Савченко О. Я.). Адаптована частина – за 3 клас.

Програма-донор для адаптації: Типова освітня програма початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (для дітей із затримкою психічного розвитку) – див. Наказ МОН України № 814 від 26.07.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних ЗЗСО для дітей з ООП» (Додаток 5).

Типова освітня програма початкової освіти СЗЗСО для дітей з ООП окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. Очікувані результати навчання програми аналогічні таким за Типовою освітньою програмою за 3-4 клас (розробленою під керівництвом Савченко О. Я.). Повноцінність початкової освіти здобувача освіти з особливими освітніми потребами (ООП) забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частин навчального плану та корекційно-розвиткових занять. Адаптація навчальних матеріалів спрямована на зміну подачі матеріалу, характеру навчання без зміни його змісту та рівня складності. Строки засвоєння адаптованої навчальної програми – аналогічні ТОП. Звільнення від окремих навчальних предметів здобувач освіти з ООП – не потребує.

Метою корекційно-розвиткової роботи з дитиною із затримкою психічного розвитку на уроках є формування пізнавальної діяльності, навчальної і предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів), емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості, мовлення, психомоторного розвитку. Корекційно-розвиткова робота з порушень мовлення спрямована на компенсацію порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які мають реалізовуватися в рамках кожної освітньої галузі в межах індивідуальної (адаптованої) навчальної програми. Результати навчання спрямовані на формування ключових компетентностей дитини з ООП як здобувача освіти. Особливістю програми є діяльнісна спрямованість навчання, що передбачає постійне включення здобувача освіти до різних ви-дів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також його практична спрямованість. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, які вчитель / асистент вчителя організують у межах уроку або в позаурочний час. Вибір конкретних форм і методів навчання педагогами інклюзивного класу визначаються самостійно, враховуючи конкретні умови роботи.

Принципи організації навчання: принцип віри в сили та можливості дитини; принцип зв’язку з практикою життя; принцип інструментальності; принцип систематичності і послідовності; принцип доступності; принцип оптимального поєднання індивідуальної і командної форм навчальної діяльності; принцип саморозвитку; принцип соціалізації. АОП відбувається через зміну освітнього середовища, адаптації навчальних підходів, адаптації навчальних матеріалів, ураховування в навчальному процесі особливостей психофізичного розвитку дитини (зокрема: вад мовленнєвого розвитку, знижену пізнавальну активність і працездатність, зниження швидкості обробки інформації, прогалини в знаннях про оточуючий світ, порушення в становленні і розвитку всіх компонентів моторної сфери (в тому числі для формування навичок письма, читання) через надавання підтримки за рівнем і особливостями сприймання, протікання когнітивних процесів та емоційно-вольової сфери здобувача освіти з ООП.

Вертикаль у структурі індивідуальної навчальної програми представлена трьома ключовими компонентами: очікувані результати навчання, зміст навчальних предметів, види навчальної діяльності. Адаптація змісту навчального матеріалу проводиться з урахуванням необхідного і достатнього для засвоєння здобувачем освіти матеріалу відповідно до типової освітньої програми.

 

2) ОСНОВНА ЧАСТИНА, що має вигляд таблиці, у якій викладено очікувані результати, зміст навчальних предметів та види навчальної діяльності навчання учня з ООП за освітніми галузями. Я не буду дуже в подробицях розписувати вигляд і структуру таблиці, оскільки з ними читачі можуть ознайомитися у прикріпленому документі. Єдине, так це коротко зазначу, що:

в основі ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ за індивідуальною навчальною програмою взято очікувані результати навчання, відображені у типовій освітній програмі, з урахуванням категорії ООП / рівня підтримки здобувача освіти. Зокрема, як варіант зазначається, що Очікувані результати навчання індивідуальної (адаптованої) навчальної програми узгоджено з типовим переліком очікуваних результатів навчання за змістовними лінями, відображеним у ТОП за 3-4 клас (розроблена під керівництвом Савченко О. Я.) із внесенням адаптацій відповідно до Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (для дітей із затримкою психічного розвитку) та вказується кроткий перелік внесених змін-адаптацій, якщо такі є (вилучені, додані, адаптовані елементи). Зазначаємо короткий перелік внесених змін-адаптацій, якщо такі є. Далі віддаю це на розсуд педагогам щодо заповнення;

у ЗМІСТІ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ – в основі змісту навчальних предметів за індивідуальною навчальною програмою лежить зміст навчання, відображений у типовій освітній програмі , з урахуванням категорії ООП / рівня підтримки здобувача освіти. Пропонований зміст окреслює рекомендований обсяг навчального матеріалу, який має бути засвоєний здобувачем освіти за визначений період навчання (упродовж 3 класу) у процесі досягнення очікуваних результатів. Зміст навчальних предметів має будуватися на базових знаннях з відповідної (-их) освітньої (-іх) галузі (-ей), визначених Державним стандартом.

Зокрема, як варіант: зміст навчання індивідуальної (адаптованої) навчальної програми узгоджено з типовим переліком змісту навчання, відображеного у ТОП за 3-4 клас (розроблена під керівництвом Савченко О. Я.) із внесенням адаптацій відповідно до Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (для дітей із затримкою психічного розвитку). Змістовна область освіти здобувача освіти з ООП включає академічний компонент і компонент життєвої компетенції. Далі зазначаємо короткий перелік внесених змін-адаптацій за змістовними лініями (вилучені, додані, адаптовані елементи).

Зокрема, у прикладі: зміст навчання індивідуальної (адаптованої) навчальної програми узгоджено з типовим переліком змісту навчання, відображеного у ТОП за 3-4 клас (розроблена під керівництвом Савченко О. Я.) із внесенням адаптацій відповідно до Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (для дітей із затримкою психічного розвитку). Змістовна область освіти здобувача освіти з ООП включає академічний компонент і компонент життєвої компетенції. Зазначаємо короткий перелік внесених змін-адаптацій за змістовними лініями (вилучені, додані, адаптовані елементи). Так, на прикладі мовно-літературної освітньої галузі з предмета «Українська мова» це такі змістовні лінії, як «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа» та «Досліджуємо мовні явища»;

у ВИДАХ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ зазначаємо, що компетентнісно орієнтоване навчання передбачає застосування методів, орієнтованих на активну діяльність здобувача освіти з ООП.

Як варіант, в рамках предмету «Українська мова» зазначаємо:

До основних видів навчальної діяльності входять: організаційна діяльність (цілевизначення, організація, самоконтроль, рефлексія); пізнавальна діяльність (пошук та узагальнення інформації з мови); мовленнєва діяльність (усні висловлювання); текстова діяльність (сприймання і аналіз тексту, читання і переказування тощо).

Корекція підходів до навчання з урахуванням особливостей психофізичного розвитку здобувача освіти передбачає чіткі інструкції та покрокові / поелементні алгоритми виконання завдань, способів пред’явлення і виконання завдань, акцент на ключових поняттях і виключення неважливих компонентів, зменшення інформативного навантаження та кількості завдань, демонстрація зразка виконання завдання із одночасною участю здобувача освіти у цьому процесі, допомозі з орієнтування у мікропросторі (зошита, підручника тощо), унаочнення, використання додаткових засобів і матеріалів, використання лінійки у процесі читання для полегшення останнього.

Перелік методів навчання: методи інтерактивного навчання (моделювання життєвих ситуацій, технологія «Незакінчене речення» і т.п.); метод поширення (того, що знає дитина); індивідуальна і групова робота (в парах, в міні-групах) навчальна діяльність; бесіда і розповідь; розігрування діалогів і складання монологів тощо.

 

3) ПРИКІНЦЕВА ЧАСТИНА, яка може містити інформацію щодо адаптацій / модифікацій в системі оцінювання здобувача освіти з особливими освітніми потребами загалом у конкретній освітній галузі зокрема (як у наведеному нижче прикладі), особливості проведення контрольного оцінювання, потребу в індивідуальному навчальному плані (у наведеному нижче прикладі зазначено, потреби нема, однак якщо учень характеризується дуже низькою працездатністю і астенічність, то можливо створити індивідуальний навчальний план, узгодивши його з варіантом Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (для дітей із затримкою психічного розвитку), в якому граничне тижневе навантаження менше на 1 годину від ТОП для учнів без ООП (тобто 22 години) – за рішенням команди супроводу).

Зокрема, як приклад конкретного випадку:

Оцінювання навчальних досягнень здобувача освіти з ООП відбувається за загальними критеріями оцінювання. Адаптації оцінювання за окремими предметами виявляються в урахуванні прогнозованих помилок під час виконання завдань, що зумовлено наявними порушеннями: у галузі «Мовно-літературна освітня галузь» (з урахуванням поліморфної функціональної дислалії, мнестичної дислексії, дисграфії на основі порушення мовного аналізу та синтезу). Зорієнтованість оцінювання навчальних досягнень учня з ООП на структуру наявних порушень дозволяє добирати відповідні засоби індивідуалізації оцінювання, що дадуть змогу виявити найменші досягнення. Адаптації в оцінюванні за іншими освітніми галузями – через організуючу допомогу педагога; надання додаткового часу на виконання завдань або їх скорочену кількість (за збереження складності), зміну форми відповіді. Оцінювання навчальних досягнень доповнюється завдяки використанню портфоліо (за розділами: навчальні досягнення, соціальна компетентність, суспільна робота, творчі роботи, відгуки і побажання). Характер оцінювання – мотивувальний. Функції оцінювання: діагностично-коригувальна, заохочувальна і стимулююча. Оцінки навчальної успішності з предметів виставляються у загальному класному журналі.

Індивідуальний навчальний план здобувача освіти з особливими освітніми потребами – аналогічний такому за типовою освітньою програмою, кількість годин на тиждень – відповідає такій за типовою освітньою програмою. Окремо індивідуального навчального плану здобувач освіти не потребує.

 

Продовження теми - у наступній публікації Дмитра Прасола "Індивідуальна навчальна програма учня з порушеннями інтелектуального розвитку" переглянути